Цукровий діабет – це ендокринне захворювання, спричинене нестачею інсуліну та підвищенням рівня цукру в крові. Основний механізм розвитку хвороби пов’язаний з тим, що головний гормон підшлункової залози – інсулін або не виробляється в достатній кількості або не сприймається організмом. Через зниження концентрації інсуліну втрачається здатність переробляти глюкозу, яка накопичується у крові, не досягаючи тканин.
Діабет у всьому світі є лідером за кількістю випадків захворюваності, зараз на Землі на нього страждають понад 500 млн осіб. Через нестачу глюкози людина відчуває постійний голод, незважаючи на те, що споживає велику кількість їжі. и можна їсти полуницю при цукровому діабеті можна дізнатися з цієї статті https://moe-misto.cv.ua/polunicya-pri-cukrovomu-diabeti-2-tipu-korist-i-shkoda-yagodi-sposobi-vzhivannya/. Крім голоду, симптомами діабету є спрага та прискорене сечовипускання.
Інші симптоми діабету:
- Зниження гостроти зору
- Оніміння в руках та ногах
- Підвищене потовиділення
- Постійна втома та слабкість
- Дистрофія м’язів
- Тривале загоєння ран та травм
- Сверблячка шкірних покривів, постійна сухість шкіри до появи тріщин
- Сухість в роті
- Іноді при діабеті у пацієнта трапляється нетримання сечі, особливо у нічний час.
Залежно від причин, через які виникла резистентність інсуліну, виділяють три типи діабету:
Цукровий діабет першого типу – рано набуте захворювання, пов’язане з недоліком вироблення інсуліну та його руйнуванням через аутоімунні процеси. Діабет першого типу найчастіше проявляється у дітей та підлітків, може бути спровокований інфекційними агентами (грип, Коксакі, герпес).
Цукровий діабет другого типу – захворювання, набуте у дорослому віці, пов’язане з несприйнятливістю інсуліну при його нормальному виробленні. Підшлункова залоза постійно збільшує кількість гормону, тому що організм сигналізує про його нестачу, через що виникає метаболічний синдром та гіперінсулінемія. Зазвичай діабет другого типу виникає через ендокринні порушення, гіпертонію, підвищення кількості жирових відкладень, прийом деяких ліків.
Гестаційний діабет – форма діабету, що проявляється у вагітних жінок на пізніх термінах. Найчастіше, ця форма діабету сама проходить після пологів, рідше – перетворюється на діабет другого типу.
Розвиток цукрового діабету відбувається у тісному взаємозв’язку із зайвою вагою, тому що збільшення кількості жирових клітин, особливо в зоні живота, призводить до зниження сприйнятливості до глюкози. З іншого боку, діабетикам складно схуднути, тому що вони страждають на підвищений апетит. Вісцеральне ожиріння є фактором ризику, оскільки коло талії більше 80 см у жінок та 94 см у чоловіків підвищує ймовірність захворіти.
Чинники ризику розвитку діабету:
- Вік старше 45 років
- Спадковість
- Артеріальна гіпертензія
- Гіподинамія
- Куріння та вживання алкоголю
- Вживання великої кількості простих вуглеводів та жирів
- Хронічний стрес
- Застосування деяких лікарських засобів (гормони, стероїдні протизапальні препарати)
Особливо руйнівно цукровий діабет діє на серцево-судинну систему, печінку та нирки. Через підвищення концентрації в крові страждаю судини, стінки яких стоншуються і втрачають еластичність. З плином захворювання нервова система, включаючи головний мозок, починає страждати від нестачі харчування, у хворого наростає слабкість, втома, апатія. Позбавлені кисню та мінеральних речовин м’язи поступово атрофуються, не витримуючи навантаження від власної ваги тіла.
Лікування діабету в першу чергу включає прийом препаратів, що знижують цукор і збільшують концентрацію інсуліну в крові. При несвоєчасному прийомі у хворого може розвинутись стан гіперглікемії, який може стати причиною діабетичної коми та смерті. Крім прийому ліків, хворим рекомендується змінити спосіб життя, переглянути харчові звички.